Глобальний ринок деревини 2026

На порозі 2026 року світовий ринок деревини виходить із періоду високої волатильності та входить у фазу «нової нормальності». Для українського бізнесу цей рік стане моментом істини: або адаптація до жорстких екологічних стандартів ЄС та цифровізація процесів, або втрата конкурентоспроможності на ключових ринках.

 

1. Макроекономічний прогноз: цифри та факти

 

Обсяг світового ринку виробів з дерева (Wood and Timber Products) оцінюється у $1,02 трлн у 2025 році та прогнозується на рівні $1,06 трлн у 2026 році. Очікується зростання до $1,63 трлн до 2035 року, що відповідає середньорічному темпу зростання (CAGR) понад 4,8 % у період 2026–2035 років.

 

Ключові показники:

– Темпи зростання (CAGR): сегмент виробів з дерева на глобальному ринку продовжує демонструвати високі темпи зростання. Загальний ринок Wood and Timber Products прогнозує середньорічний темп зростання (CAGR) близько 4,8 % у середньо- та довгостроковій перспективі. Окремі підсегменти, зокрема інженерні дерев’яні продукти (engineered wood), включно з будівельними панелями та конструкційними елементами, можуть демонструвати вищі темпи росту – близько 6-7 % на рік у 2026-2030 роки, підтримуючи попит у будівництві, меблевій промисловості та на інноваційні деревні матеріали.

– Регіональне лідерство: Азійсько-Тихоокеанський регіон буде продовжувати домінувати на світовому ринку деревини, споживаючи близько 45% глобального обсягу деревини та лісових продуктів у 2026 році.

– Секторальний розподіл: основними споживачами деревних матеріалів залишається будівельний сектор – із найбільшою часткою порівняно з іншими застосуваннями, меблева промисловість – яка домінує у сегменті панелей та корпусних виробів, та упаковка й промислові вироби – що займають меншу, але значну частку глобального попиту.

 

2. EUDR: Новий «квиток» на європейський ринок

 

Найважливішою подією для українських експортерів є впровадження Регламенту ЄС щодо знеліснення (EUDR). Після тривалих дискусій Європарламент затвердив відтермінування:

– 30 грудня 2026 року: початок обов’язкового застосування для великих та середніх компаній.

– 30 червня 2027 року: дедлайн для малих та мікропідприємств.

 

Що це означає для України?

 

Україна офіційно отримала статус країни з низьким рівнем ризику (Low Risk). Це стратегічна перевага, яка спрощує процедуру Due Diligence для європейських імпортерів, що купують українське. Проте обов’язок надавати точні геолокаційні дані ділянок заготівлі залишається незмінним. Більш детально на офіційний веб-портал Державного агентства лісових ресурсів України.

 

3. Продуктові тренди: куди інвестувати виробнику?

 

У 2026 році глобальний ринок деревообробки демонструє чіткий зсув від орієнтації на закупівлю сировини до моделі постачання готових та напівготових компонентів із високою доданою вартістю. Ця трансформація зумовлена посиленням цифрової звітності та вимог до простежуваності відповідно до Регламенту ЄС EUDR, дефіцитом кваліфікованої робочої сили в країнах Європейського Союзу, а також зростаючим домінуванням BIM-проєктування у будівництві.

В результаті глобальний попит зміщується від базового «матеріалу» до інтелектуальних деревних виробів, інтегрованих у цифрові ланцюги постачання та здатних відповідати вимогам прозорості, стандартизації й автоматизованого управління даними.

 

А. Мас-тімбер та CLT

 

Ринок Cross-Laminated Timber (CLT) та клеєного бруса (Glulam) зростає випереджаючими темпами. За прогнозами Global Growth Insights, використання деревини в модульному житлі у 2026 році зросте на 43%. Українським виробникам варто звернути увагу на сертифікацію своїх ламелей та щитів саме для конструкційного використання.

 

Б. Меблевий сектор

 

Меблева промисловість забезпечує близько 33% всього світового споживання деревини. Основний тренд – «еко-мінімалізм» та використання світлих порід (сосна, бук, береза). Ринок DIY (зроби сам) у Європі та Північній Америці створює стабільний попит на стругані вироби та меблеві щити.

 

В. Енергетична деревина

 

Виробництво пелет та паливних брикетів у 2026 році продовжить відновлення після спаду. UNECE прогнозує помірне зростання споживання біопалива в ЄС на тлі енергетичного переходу.

 

4. Цифровізація: від лісу до клієнта

 

У 2026 році експорт без «цифрового сліду» стане неможливим. Україна вже випереджає багатьох конкурентів завдяки впровадженню.

– е-Лісорубного квитка та е-ТТН.

– Фотофіксації завантаження деревини.

– Електронних сертифікатів походження.

 

Для виробника цифровізація – це не лише звітність, а й ефективність. AI-технології в розпилюванні дозволяють зменшити кількість відходів на 15%, що критично при зростанні цін на деревну сировину.

 

5. Рекомендації для українського експортера на 2026 рік

 

– Фокус на глибину переробки: в умовах чинних обмежень на експорт лісу-кругляка з України, розвиток лісопиляння та виробництва компонентів і готових виробів з дерева з високою доданою вартістю є ключовим і найбільш економічно виправданим напрямом розвитку галузі.

– FSC / PEFC сертифікація є дуже важливою для доступу до певних ринків і великих клієнтів, особливо якщо йдеться про продаж деревини та виробів з неї в умовах високої конкуренції і зростаючих вимог до сталого походження продукції. Сертифікація демонструє відповідальне походження і може бути комерційною вимогою великих мереж і спеціалізованих дистриб’юторів, а також міжнародних покупців.

– Адаптація до EUDR вже сьогодні: перевірте, чи ваші постачальники сировини можуть надати геолокаційні координати ділянок заготівлі. Навіть якщо формальний дедлайн для вашої компанії припадає на 2027 рік, великі європейські покупці, ймовірно, почнуть вимагати ці дані вже у 2026 році в рамках підготовки до повного впровадження EUDR.

– Вихід на ринки «низького ризику»: окрім ЄС, зверніть увагу на ринки Близького Сходу (ОАЕ, Саудівська Аравія), де будівельний бум створює колосальний попит на конструкційну деревину.

 

Глобальний ринок деревини у 2026 році остаточно перетворюється на ринок відповідального споживання, де вирішальними стають прозорість походження, простежуваність ланцюга постачання та відповідність екологічним вимогам. Для покупців у ЄС відповідальне лісокористування більше не є конкурентною перевагою – це базова умова співпраці.

 

Українські виробники виробів з дерева мають сильні стартові позиції завдяки статусу країни з відносно низьким ризиком, наявності цифрових інструментів обліку та логістичній близькості до ЄС. У 2026 році перемагатимуть ті компанії, які зможуть не лише виконати регуляторні вимоги, а й перетворити екологічну відповідність і простежуваність на зрозумілу цінність для клієнтів і свою маркетингову перевагу.

 

Зробимо внесок у стале майбутнє разом!